Простила ближньому.
Кров цебенить...
А ближній пащекує чорнорото.
Пірнає в балку Зла буттєва нить...
В кінці стезі – Аїдове болото.
Ластатий Радамант, Мінос, Еак
Вестимуть радо в мочарі сірчані.
Пустили прихвосня-сича крізь мак,
Пугукає: «Прощай усіх… за чаєм»…
Зело сумир`я в зародку топчу.
Я – ласий шмат на зуби Евринома.
Щодня від мене син поуки чув:
«Негідників жени за двері дому…
У давнину запроданців, убивць
Труїли соком з кореня цикути…
Із твердолобими не їж кислиць,
Щоб у м"якому ліжечку заснути».
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
Для детей : На западной окраине - Николай Погребняк Во всякие исторические эпохи детство было счастливой порой познания мира и буйства фантазии, порой разнообразнейших увлечений. Но если увлечения не приносят радость и пользу для души, то потом и вспомнить нечего.
