О, душа, Я до тебе кличу,
Вхід до серця твого шукаю.
Я, в дарунок, приніс тобі вічність,
Ти ж, в тумані усе блукаєш.
Ще раз стукаю, бо Я бачу,
Що, до Мене, ти не байдужа.
Так чого ж ти сидиш і плачеш?
Я люблю тебе дуже, дуже!
Так чому ж не ідеш до Мене?
Що тримає? У чому справа?
Світ у прірву летить шалено.
Іди, візьму тебе в Свою славу.
Що ти втратиш, цей Світ лишивши?
Що замінить щасливу вічність?
Я, взамін, дам багато більше:
Мир дам в серце, спасіння близьким.
Знову стукаю, бо Я чую,
Як душа твоя тихо плаче.
Не відчиниш, навік піду Я,
Стукать в серце не буду завжди.
Не насильник Я і не злодій,
Не краду Я чужої волі.
Я на землю на те приходив,
Щоб полегшити людські долі.
Щоб усім дарувать свободу.
Вирвать з рабства гріха і смерті.
Але вибір стоїть за тобою -
Жити з Господом, чи померти.
Чому смерть в гріхах обираєш?
Чому ти не спасаєш душу?
Я сьогодні іще чекаю.
Дай гріхи всі Мені, мій друже.
Вічно кликать тебе не буду,
Замість тебе прийде хтось інший.
Де тоді ти, людино, будеш?
Як життя це, земне, закінчиш?
Бл
Як лице ти Моє побачиш,
То згадаєш - тебе Я кликав.
І земне, що тоді обрала,
Чи дало тобі з Богом вічність?
Іди до Мене, Моя дитино.
Я гріхи твої всі пробачу.
Чому ж серце твоє закрите?
Знаю чуєш Мене, бо плачеш.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Дай Бог, щоб ще багато людей почули стук Господа у своє серце і спаслися для вічного життя з Ним! Благословінь і нових віршей бажаю!
Галина Компанец
2017-07-15 20:43:47
Дай Бог, щоб ще багато людей почули стук Господа у своє серце і спаслися для вічного життя з Ним! Благословінь і нових віршів бажаю! Комментарий автора: Дякую! І вам благословінь Господніх!
Крест на шее - Вячеслав Осипов Когда я очень увлекался алкоголем, каждый вечер у меня был ритуал.
"Гсподи прости поцеловал крестик и уснул спокойно"
А утром всё начиналось......С Н О В А .............
Сейчас я свободен от пьянки, вспомнил и написал об этом.
Публицистика : Мужество и слезы - Антон Это произошло - полтора года назад, зимой.Вся наша жизнь - испытания, и нужно их преодолеть не совратясь на посулы мертвой материи. Жива материя тогда, когда Сердце человека горит Ярким пламенем - и оживляет все материальные формы тогда. Тогда и говорят, что жив человек, через дела свои, через формы, с которыми имел дело. Он просто вложил в формы Свое Сердце, и огонь Сердца горит в этих оживленных вещах и делах его. У кого нет Сердца, или слабо горит, то и дела таковы. С Душою это связано, или ее отсутствием. И я получил этот опыт, и знаю, что значит - не иметь Души в себе. Это полное потеря Себя, это смутная память о том, что имел богатство, но утратил его. Это состояние сознания безсмысленности существования, и почти потеря памяти, словно кто то вычеркнул из жизни, и оставил доживать в этой скорлупе, в которой уж не вознестись в поднебесье.
