Когда взываю к Господу
В тиши уединения,
В смиреньи, с верой искренней,
Колена преклоня,
Я чувствую воистину
Блаженство единения
И благодать великая
Нисходит на меня …
Господнее присутствие, –
Как ветра дуновение, –
То нежное, то бурное,
Что суд в душе творит
И, обличая совестью,
Свершает очищение …
При этом по-Отечески
Как будто говорит: –
Твоя цель жизни главная –
Не потерять общения,
Дарованного милостью
Через Христову кровь …
Крепи ж свой дух для этого,
Моли благоволения,
Всего себя отдай Ему
И… познавай Любовь!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Мой день. - Курганская Надежда Пусть еще трещат морозы,
Не цветут цветы мимозы.
Коль душа возрождена,
В ней всегда царит весна!
